Тема. Реальне та фантастичне у повісті «Ніч перед Різдвом». Елементи фольклору у творі
Мета: з’ясувати
функцію фантастичних елементів та ознаки українського фольклору у повісті;
розвивати навички художнього тексту, виразного читання, інсценування;
прищеплювати інтерес до творів М.В.Гоголя, любов до рідної української землі,
славного її минулого.
Обладнання: текст
повісті, виставка творів М.В.Гоголя, малюнки учнів.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
Є темні сили на землі,
але тим яскравіше здається світло.
Ч. Діккенс
І. Підготовка учнів до сприйняття навчального матеріалу
Слово вчителя.
Ми з вами вже добре знаємо, що на землі завжди борються
дві сили – темрява і світло. Ці сили є втіленням добра і зла. І від їх
протиборства залежить життя людей. Кожний із нас робить якийсь вибір і в залежності
від цього сповідує певні моральні принципи.
ІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку.
ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
1.
Слово вчителя.
Сьогодні ми поговоримо про те. З якими моральними
проблемами зіткнулися герої повісті «Ніч
перед Різдвом».
Ми поринемо у світ різних літературних героїв, але всіх
їх об’єднує те, що дія відбувається в ночі. А саме о цій порі трапляються,
відомо, різні дива. І, звісно, тут без фантастики не обійтися.
2. Бесіда на повторення
·
Що таке фантастика?
·
В яких жанрах
фольклору найчастіше використовується цей прийом?
3. Словникова
робота
Фантастика (з грецької phantastike –здібність уявляти)
–світ химерних уявлень та образів письменника, який базується на основі раніше
засвоєних фактів із реального життя.
Елементи фантастики найчастіше використовуються в казках,
легендах, переказах.
4.
Слово вчителя
А зараз зустрічайте перших гостей.
5.
Слово етнографам
Учениця. Відьма – давня
назва злих чаклунок. Походить від стародавнього слова «відати», тобто знати.
Відьми, за народними повір’ями спроможні літати у повітрі на мітлі, у ступі.
Відьом уявляють у вигляді старих баб з розтріпаним волоссям, кістлявими руками.
Вирушають вони на свої темні справи вночі і через піч або камін потрапляють в
оселі добрих людей. Вмираючи, вони мучаться, бо мають передати кому-небудь свою
науку.
Учень. Чорта в народі
називали бісом. Біс – за народною уявою – маленький. чорненький, з довгим
хвостом, копитами та ріжками і обов’язково кульгавий.
Ноги він поламав ще до створення світу. Коли за гріхи він
і вся нечисть були скинуті з неба на землю. Сорок днів і ночей летіли вони до
землі , і де хто впав, там і оселився. Чорти люблять ходити один до одного в
гості, галасливо справляють весілля. Вони здатні наслати негоду, хуртовину,
можуть «закружляти», «водити»,
«збивати зі шляху» добрих
людей.
6. Бесіда з учнями
·
Чи відповідають
гоголівським героям зображені на ілюстрації відьма і чорт?
·
Чи викликають
страх зображені у повісті фантастичні істоти?
·
Чому вони
викликають швидше посмішку, ніж страх?
·
Чим вони схожі
на людей? (Відьма і чорт у повісті М.В.Гоголя зовсім не страшні, навпаки – вони
дурні та кумедні. Інколи навіть схожі на людей брехливих, лінивих, але не
зловредних, смішних).
·
Для чого чорту
захотілось викрасти місяць? (Щоб помститись ковалю Вакулі за малюнок, який він
написав у церкві на стіні).
·
Ким була відьма
і що про неї говорили у Диканьці? (Відьмою була мати коваля Вакули – тітка
Солоха. У Диканьці про неї ходили не добрі плітки).
7. Слово вчителя
А тепер нас цікавить конкретна назва містечка Диканька,
де відбуваються події твору.
8.
Слово географам краєзнавцям
Учень. У той час про
який розповідав Гоголь Диканька була невеличким суто українським хутором з
побіленими хатками мазанками, критими соломою, де у дворі кожної стояв колодязь
з журавлем, садками, з домашньою живністю на подвір’ї, яке було огороджене
тином. Сьогодні Диканька – селище міського типу на відстані 29 кілометрів від
залізничної станції Полтава.
9.
Демонстрація репродукції картини М.Беркоса «Диканька».
10.
Слово вчителя
Тепер послухайте, як писав про Диканьку пасічник Рудий
Панько.
«Про Диканьку ж, гадаю, ви наслухалися доволі. Там дім
кращий якогось там пасічникового куреня. А про садки й казати нічого: в
Петербурзі вашому не знайдеться такого.
Зате вже коли завітаєте в гості, то динь подамо таких,
яких ви зроду не їли; а меду, забожуся, кращого не знайдети на хуторі.
А якими пирогами нагодує Вас моя стара! Що то за пироги,
якби Ви тільки знали: цукор, справжнісінький цукор! Приїздіть тільки, приїздіть
швидше; а нагодуємо так, що будете розповідати кожному стрічному».
11.
Робота з картиною
Вчитель. Перед вами
репродукція картини художника М.Беркоса «Диканька».
·
Чи відповідає
картина художника розповіді про Диканьку географів краєзнавців і пасічника
Рудого Панька?
·
Що спільного у
зображенні Диканьки? (Диканька у художника – мальовничий хутір з біленькими
хатками під солом’яними стріхами, чудовими садками, квітами, це райський
куточок.)
А тепер разом із Гоголем завітаємо до Диканьки і
заглянемо до Оксани.
12. Інсценізація
уривка з повісті М.Гоголя «Ніч перед Різдвом».
(Хата. Оксана сидить перед дзеркалом. Входить коваль
Вакула.)
Оксана. Чого ти
прийшов сюди? Хіба хочеться, щоб випровадила за двері лопатою? Ви всі ловкі
під'їжджати до нас. Умить пронюхаете, коли батьків нема дома. О! Я знаю вас! Як
там моя скриня, готова?
Вакула. Буде готова,
моє серденько, після свят буде готова. Коли б ти знала, скільки попрацював я
коло неї: дві ночі не виходив з кузні; зате в жодної попівни не буде такої
скрині. Не сердься ж на мене! Дозволь хоч поговорити з тобою, хоч подивитися на
тебе!
Оксана. Хто ж тобі
боронить, говори й дивись! Але дівчата зараз прийдуть. Час колядувати.
(Стукіт у двері. Голоси: «Оксано! Відчини!» )
Вакула. Стривай, я сам
відчиню.
(Заходять дівчата з мішками, викладають те, що вже
наколядували.)
Оксана. Одарко! У тебе
нові черевики? Ой, які ж хороші! І з золотом! Добре тобі, Одарко, у тебе є той,
хто тобі все купує, а мені нема кому дістати такі гарні черевички.
Вакула. Не тужи, моя
люба Оксано! Я тобі дістану такі черевички, що мало яка панночка носить.
Оксана. Ти? Подивлюсь
я, де ти дістанеш такі черевички, які могла б я надіти на свою ногу. Хіба
принесеш ті, що носить цариця.
Дівчата. Чи ба, яких
захотіла!
Оксана. А так! Будьте
ви всі за свідків: якщо коваль Вакула принесе ті черевички, які носить цариця,
то от вам моє слово, що вийду негайно ж за нього заміж.
13.
Бесіда з учнями.
– Герої якого твору завітали до нас? («Ніч перед Різдвом».)
·
Чи виконав
коваль Вакула свою обіцянку? Хто допоміг йому привезти черевички? (Вакула
виконав свою обіцянку. А допоміг йому в цьому чорт.)
·
Як ви гадаєте,
чи піддався коваль злій силі? (Ні. Він кінець кінцем зловив чорта й сховав у
мішок.)
·
Які риси
характеру притаманні Оксані? (Вона дуже горда, зарозуміла, примхлива.)
·
Що змінило
Оксану? (Зникнення коваля Вакули. Вона «майже
всю ніч картала себе вголос», бо відчувала
провину в тому, що Вакула пропав. У селі ходили чутки, що він з горя втопився.)
·
Як ви думаєте,
чому Оксана змінилася? (Адже події відбувалися у різдвяну ніч. А відомо, що
саме цієї ночі очищається, просвітлюється душа. Страждання очистили душу
Оксани, і вона зрозуміла, що кохає Вакулу. Тому, побачивши його вранці живим,
сказала: «Мені не треба черевиків! Я й без черевиків...» Далі вона не договорила й зашарілася. Відкинувши
гордість, Оксана стала добрішою.)
– Які казкові
персонажі діють у творі? (Відьма, чорт.)
·
Які елементи
фантастики використовує автор? (Вакула подорожує на чортові до Петербурга, чорт
краде місяць, відьма літає з димаря по небу, вареники самі летять до рота.)
·
Яку роль у долі
Вакули відіграли запорожці? (Вони привели його до цариці.)
·
Якими у творі
зображені запорожці? (Вони вірні цариці, називають її «мамою». Між тим, знають собі ціну, хочуть добитися свого.)
·
Як закінчилося
оповідання? (Вакула одружився з Оксаною. Слава про нього як про гарного коваля
поширилася далеко за межами Диканьки. Окрім того, Вакула ще й гарно малював і
розписав церкву. Добро перемогло. Таке диво сталося у різдвяну ніч, коли здійснюються
всі бажання.)
14.
Робота з текстом
Фантастика і реальність у повісті
·
Зачитайте
епізоди, у яких описуються фантастичні події (чорт краде місяць; чорт і відьма
літають у небі; вареники летять до рота Пацюка; Вакула дістався до Петербурга
верхи на чорті).
·
Назвіть
фантастичних і реальних героїв повісті
|
Фантастичні
|
Реальні
|
|
Чорт
|
Коваль Вакула, Оксана, Дяк, Голова, Чуб, Солоха
|
|
Пацюк
|
|
Висновки. Поряд із
реальними героями в повісті присутні й фантастичні. Деякі герої, наприклад,
Пацюк, виглядають, як звичайні люди, але здатні здійснювати фантастичні дії.
Двоїсту природу має і Солоха, здатна перевтілюватись у відьму.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
·
Узагальнююча
бесіда.
·
Яке ваше
загальне враження від прочитаного твору?
·
Хто з героїв
вам запам’ятався найбільше? Чим саме?
·
Яка роль
фантастики у цьому творі? (Фантастика надає авторові можливості тримати в
напрузі увагу читача, створити атмосферу дива. А також допомагає утвердити
добро, без якого неможливим був би щасливий кінець).
·
Чому повчає цей
твір? (Твір повчає бути добрими, людяними, не піддаватися впливові злих сил).
2.
Підсумкове слово вчителя
Кожна ніч закінчується, і починається новий день – день
нових надій. Промені вранішнього сонця несуть світло, яке відганяє темні сили.
Добро перемагає завжди, тому що його все ж таки на землі більше. Світлом добра
осяяні твори М.Гоголя. Письменник прагнув достукатися до людської душі, щоб
пробудити в ній все найкраще.
V. Домашнє завдання
Скласти план повісті. Створити малюнки до тексту (Творче
завдання).
Тема. Реальне та фантастичне у повісті «Ніч перед Різдвом». Елементи фольклору у творі.
Мета: з’ясувати
функцію фантастичних елементів та ознаки українського фольклору у повісті;
розвивати навички художнього тексту, виразного читання, інсценування; прищеплювати
інтерес до творів М.В.Гоголя, любов до рідної української землі, славного її
минулого.
Обладнання: текст
повісті, виставка творів М.В.Гоголя, малюнки учнів.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
Є темні сили на землі,
але тим яскравіше здається світло.
Ч. Діккенс
І. Підготовка учнів до сприйняття навчального матеріалу
Слово вчителя.
Ми з вами вже добре знаємо, що на землі завжди борються
дві сили – темрява і світло. Ці сили є втіленням добра і зла. І від їх
протиборства залежить життя людей. Кожний із нас робить якийсь вибір і в
залежності від цього сповідує певні моральні принципи.
ІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку.
ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
1.
Слово вчителя.
Сьогодні ми поговоримо про те. З якими моральними
проблемами зіткнулися герої повісті «Ніч
перед Різдвом».
Ми поринемо у світ різних літературних героїв, але всіх
їх об’єднує те, що дія відбувається в ночі. А саме о цій порі трапляються,
відомо, різні дива. І, звісно, тут без фантастики не обійтися.
2. Бесіда на повторення
·
Що таке
фантастика?
·
В яких жанрах
фольклору найчастіше використовується цей прийом?
3. Словникова
робота
Фантастика (з грецької phantastike –здібність уявляти)
–світ химерних уявлень та образів письменника, який базується на основі раніше
засвоєних фактів із реального життя.
Елементи фантастики найчастіше використовуються в казках,
легендах, переказах.
4.
Слово вчителя
А зараз зустрічайте перших гостей.
5.
Слово етнографам
Учениця. Відьма – давня
назва злих чаклунок. Походить від стародавнього слова «відати», тобто знати.
Відьми, за народними повір’ями спроможні літати у повітрі на мітлі, у ступі.
Відьом уявляють у вигляді старих баб з розтріпаним волоссям, кістлявими руками.
Вирушають вони на свої темні справи вночі і через піч або камін потрапляють в
оселі добрих людей. Вмираючи, вони мучаться, бо мають передати кому-небудь свою
науку.
Учень. Чорта в народі
називали бісом. Біс – за народною уявою – маленький. чорненький, з довгим
хвостом, копитами та ріжками і обов’язково кульгавий.
Ноги він поламав ще до створення світу. Коли за гріхи він
і вся нечисть були скинуті з неба на землю. Сорок днів і ночей летіли вони до
землі , і де хто впав, там і оселився. Чорти люблять ходити один до одного в
гості, галасливо справляють весілля. Вони здатні наслати негоду, хуртовину,
можуть «закружляти», «водити»,
«збивати зі шляху» добрих
людей.
6. Бесіда з учнями
·
Чи відповідають
гоголівським героям зображені на ілюстрації відьма і чорт?
·
Чи викликають
страх зображені у повісті фантастичні істоти?
·
Чому вони
викликають швидше посмішку, ніж страх?
·
Чим вони схожі
на людей? (Відьма і чорт у повісті М.В.Гоголя зовсім не страшні, навпаки – вони
дурні та кумедні. Інколи навіть схожі на людей брехливих, лінивих, але не
зловредних, смішних).
·
Для чого чорту
захотілось викрасти місяць? (Щоб помститись ковалю Вакулі за малюнок, який він
написав у церкві на стіні).
·
Ким була відьма
і що про неї говорили у Диканьці? (Відьмою була мати коваля Вакули – тітка
Солоха. У Диканьці про неї ходили не добрі плітки).
7. Слово вчителя
А тепер нас цікавить конкретна назва містечка Диканька,
де відбуваються події твору.
8.
Слово географам краєзнавцям
Учень. У той час про
який розповідав Гоголь Диканька була невеличким суто українським хутором з
побіленими хатками мазанками, критими соломою, де у дворі кожної стояв колодязь
з журавлем, садками, з домашньою живністю на подвір’ї, яке було огороджене
тином. Сьогодні Диканька – селище міського типу на відстані 29 кілометрів від
залізничної станції Полтава.
9.
Демонстрація репродукції картини М.Беркоса «Диканька».
10.
Слово вчителя
Тепер послухайте, як писав про Диканьку пасічник Рудий
Панько.
«Про Диканьку ж, гадаю, ви наслухалися доволі. Там дім
кращий якогось там пасічникового куреня. А про садки й казати нічого: в Петербурзі
вашому не знайдеться такого.
Зате вже коли завітаєте в гості, то динь подамо таких,
яких ви зроду не їли; а меду, забожуся, кращого не знайдети на хуторі.
А якими пирогами нагодує Вас моя стара! Що то за пироги,
якби Ви тільки знали: цукор, справжнісінький цукор! Приїздіть тільки, приїздіть
швидше; а нагодуємо так, що будете розповідати кожному стрічному».
11.
Робота з картиною
Вчитель. Перед вами
репродукція картини художника М.Беркоса «Диканька».
·
Чи відповідає
картина художника розповіді про Диканьку географів краєзнавців і пасічника
Рудого Панька?
·
Що спільного у
зображенні Диканьки? (Диканька у художника – мальовничий хутір з біленькими
хатками під солом’яними стріхами, чудовими садками, квітами, це райський
куточок.)
А тепер разом із Гоголем завітаємо до Диканьки і
заглянемо до Оксани.
12. Інсценізація
уривка з повісті М.Гоголя «Ніч перед Різдвом».
(Хата. Оксана сидить перед дзеркалом. Входить коваль
Вакула.)
Оксана. Чого ти
прийшов сюди? Хіба хочеться, щоб випровадила за двері лопатою? Ви всі ловкі
під'їжджати до нас. Умить пронюхаете, коли батьків нема дома. О! Я знаю вас! Як
там моя скриня, готова?
Вакула. Буде готова,
моє серденько, після свят буде готова. Коли б ти знала, скільки попрацював я
коло неї: дві ночі не виходив з кузні; зате в жодної попівни не буде такої
скрині. Не сердься ж на мене! Дозволь хоч поговорити з тобою, хоч подивитися на
тебе!
Оксана. Хто ж тобі
боронить, говори й дивись! Але дівчата зараз прийдуть. Час колядувати.
(Стукіт у двері. Голоси: «Оксано! Відчини!» )
Вакула. Стривай, я сам
відчиню.
(Заходять дівчата з мішками, викладають те, що вже
наколядували.)
Оксана. Одарко! У тебе
нові черевики? Ой, які ж хороші! І з золотом! Добре тобі, Одарко, у тебе є той,
хто тобі все купує, а мені нема кому дістати такі гарні черевички.
Вакула. Не тужи, моя
люба Оксано! Я тобі дістану такі черевички, що мало яка панночка носить.
Оксана. Ти? Подивлюсь
я, де ти дістанеш такі черевички, які могла б я надіти на свою ногу. Хіба
принесеш ті, що носить цариця.
Дівчата. Чи ба, яких
захотіла!
Оксана. А так! Будьте
ви всі за свідків: якщо коваль Вакула принесе ті черевички, які носить цариця,
то от вам моє слово, що вийду негайно ж за нього заміж.
13.
Бесіда з учнями.
– Герої якого твору завітали до нас? («Ніч перед Різдвом».)
·
Чи виконав
коваль Вакула свою обіцянку? Хто допоміг йому привезти черевички? (Вакула
виконав свою обіцянку. А допоміг йому в цьому чорт.)
·
Як ви гадаєте,
чи піддався коваль злій силі? (Ні. Він кінець кінцем зловив чорта й сховав у
мішок.)
·
Які риси
характеру притаманні Оксані? (Вона дуже горда, зарозуміла, примхлива.)
·
Що змінило
Оксану? (Зникнення коваля Вакули. Вона «майже
всю ніч картала себе вголос», бо відчувала
провину в тому, що Вакула пропав. У селі ходили чутки, що він з горя втопився.)
·
Як ви думаєте,
чому Оксана змінилася? (Адже події відбувалися у різдвяну ніч. А відомо, що
саме цієї ночі очищається, просвітлюється душа. Страждання очистили душу
Оксани, і вона зрозуміла, що кохає Вакулу. Тому, побачивши його вранці живим,
сказала: «Мені не треба черевиків! Я й без черевиків...» Далі вона не договорила й зашарілася. Відкинувши
гордість, Оксана стала добрішою.)
– Які казкові
персонажі діють у творі? (Відьма, чорт.)
·
Які елементи
фантастики використовує автор? (Вакула подорожує на чортові до Петербурга, чорт
краде місяць, відьма літає з димаря по небу, вареники самі летять до рота.)
·
Яку роль у долі
Вакули відіграли запорожці? (Вони привели його до цариці.)
·
Якими у творі
зображені запорожці? (Вони вірні цариці, називають її «мамою». Між тим, знають собі ціну, хочуть добитися свого.)
·
Як закінчилося
оповідання? (Вакула одружився з Оксаною. Слава про нього як про гарного коваля
поширилася далеко за межами Диканьки. Окрім того, Вакула ще й гарно малював і
розписав церкву. Добро перемогло. Таке диво сталося у різдвяну ніч, коли
здійснюються всі бажання.)
14.
Робота з текстом
Фантастика і реальність у повісті
·
Зачитайте
епізоди, у яких описуються фантастичні події (чорт краде місяць; чорт і відьма
літають у небі; вареники летять до рота Пацюка; Вакула дістався до Петербурга
верхи на чорті).
·
Назвіть
фантастичних і реальних героїв повісті
|
Фантастичні
|
Реальні
|
|
Чорт
|
Коваль Вакула, Оксана, Дяк, Голова, Чуб, Солоха
|
|
Пацюк
|
|
Висновки. Поряд із
реальними героями в повісті присутні й фантастичні. Деякі герої, наприклад,
Пацюк, виглядають, як звичайні люди, але здатні здійснювати фантастичні дії.
Двоїсту природу має і Солоха, здатна перевтілюватись у відьму.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
·
Узагальнююча
бесіда.
·
Яке ваше
загальне враження від прочитаного твору?
·
Хто з героїв
вам запам’ятався найбільше? Чим саме?
·
Яка роль
фантастики у цьому творі? (Фантастика надає авторові можливості тримати в
напрузі увагу читача, створити атмосферу дива. А також допомагає утвердити
добро, без якого неможливим був би щасливий кінець).
·
Чому повчає цей
твір? (Твір повчає бути добрими, людяними, не піддаватися впливові злих сил).
2.
Підсумкове слово вчителя
Кожна ніч закінчується, і починається новий день – день
нових надій. Промені вранішнього сонця несуть світло, яке відганяє темні сили.
Добро перемагає завжди, тому що його все ж таки на землі більше. Світлом добра
осяяні твори М.Гоголя. Письменник прагнув достукатися до людської душі, щоб
пробудити в ній все найкраще.
V. Домашнє завдання
Скласти план повісті. Створити малюнки до тексту (Творче
завдання).