Розробка уроку «Утвердження любові до всього живого в
оповіданні Е. Сетон – Томсона «Лобо»».
ТЕМА: Утвердження любові до всього
живого в оповіданні
Е.
Сетон – Томсона «Лобо».
Мета: продовжити знайомство учнів із
життям та особливостями творчості
Е.Сетона - Томпсона;
виразно читати та емоційно сприймати оповідання «Лобо» ;
знаходити у творі описи тварин, розкрити роль авторських спостережень у
відтворенні світу природи, їх емоційне забарвлення, роль у тексті; визначити
ставлення автора до тваринного світу, коментувати відповідні цитати;
розвивати творчу уяву, навички
зв’язного мовлення, спілкування, аналізу і систематизації навчального
матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її;
виховувати повагу до літературної
творчості; формувати всебічно розвинену особистість, прищеплювати інтерес до
духовних надбань людства.
ОБЛАДНАННЯ: підручники, зошити, портрет
Сетон – Томсона, слайди із зображенням вовків.
Тип уроку: урок – дослідження.
Вид уроку: урок – узагальнення.
«Пізнаєш природу – пізнаєш себе»
Г. Сковорода.
І. Організаційний момент.
Отже стали всі рівненько
Привіталися гарненько
Гарний настрій і старанність
Не забули взяти?
Отже починаймо працювати.
( Лунає фонозапис «Голоси
птахів»)
Чи
вмієте ви слухати птахів? Чи знаєте про що розмовляє зелене листя,що шепоче
вітер, кому кивають голівками квіти, про що говорять тварини? Послухайте… Це
голос самої природи, яка повсякчас звертається до нас. Але чи завжди ми вміємо
прислухатися до її мудрого й доброго голосу?
2.
Гра «Таємний код» ( Учитель просить кожного назвати, не повторюючись
(ланцюжком – один за одним), термін або словосполучення, пов’язане з природою в
залежності від теми уроку – своєрідний пароль, який нагадає вивчене.)
-
Назвіть слово,
термін або словосполучення, пов’язане з природою.
(Наприклад:сонце, листя, вітер, дощ, осінь, весела зима і
т.д.)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення
теми та мети уроку
1.Слово вчителя. Чи задумувалися ви над тим, як багато
об’єднує в собі одне слово – «природа»? Сонце, земля, вода, повітря, рослини і
тварини – усе живе і неживе, нерозривно взаємопов’язане і називається природою. Степи та болота, гори
й пустелі, моря і маленьке джерельця, найменша мурашка і величезний слон,
могутній дуб та тонка билинка не можуть існувати одне без одного. Мабуть,
найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до природи викликає спілкування
з нею. Вона завжди чарувала нас і чарує, хвилювала і хвилює. Шепіт блакитної
води, зелених дібров, спів пташок, запах і розмаїття квітів – усе це дороге
нашому серцю, ні з чим не зрівняна матінка-природа.
Але є люди, які знищують природу, надмірно користуючись її дарами. Постає проблемне питання «Як не порушити гармонію в
природі? Чи варто людині вбивати тварин?»
2. Перевірка домашнього завдання.
Вчитель.
На домашнє завдання ви мали підготувати повідомлення.
В нас працювало дві групи: «дослідники»,
« зоологи», «історики»
Повідомлення
«дослідників».
Зображення вовка в різних творах.
- З
давніх-давен у слов’ян, греків, скандинавів, германців вовк був істотою
сакральною, тобто священною. Часто вовка вважали заступником роду, тому йому
поклонялися, його шанували, оберігали.
- Священний вовк шанувався слов’янами, і
відгомони цих шанувань збереглися в міфах, легендах і казках. Слов’янська
богиня землі, родючості та шлюбу Лада у міфах, перекидається на вовчицю.
Покровителем вовків вважався і бог
родючості й сонячного світла Дажбог ( подібний Аполлону, теж
покровителеві вовків), а в греків вовк був супутником бога війни.
- Вовк –
символ зла, жадібності, жорстокості, брехні, лицемірства, кровожерливості. А от
римлян та єгиптян вовк, як не дивно, був символом доблесті, честі та мужності.
В біблейській традиції вовк символізував жорстокість та кровожерливість. В
Євангелії від святого Матвія вовк – символ жадоби та жорстокості.
- Дехто
вважав, що вовки служать чаклунам, відьмам. Звіра часто уявляли перевертнем –
людиною, перетвореною на хижака. І в усній народній творчості роль вовка
страшна:
«Прийде сіренький вовчок і укусить за бочок». Існує
багато сталих виразів, фразеологізмів та прикмет: вовка ноги годують; вовчий
апетит; накинулися як вовча зграя; самотній вовк; вовче серце (вовчий характер);
вити вовком; сірий вовк; з вовком жити – по-вовчи вити; тягав вовк – потягнуть
і вовка; вовки з’являються в поселеннях – на голод; вовк дорогу перебіжить – на
щастя.
- Є достатньо
прикладів і позитивної ролі вовка. За легендою, братам Ромулу і Рему, життя
врятувала саме вовчиця. Герой «Книги джунглів» Р.Кіплінга Мауглі жив у вовчій
зграї. У російській народній казці «Іван –Царевич і Сірий вовк» ця тварина є
чарівним казковим помічником.
Українська казка вважає вовка сміливим та небезпечним
звіром, що має дар знищувати чортів. В Україні відомий також сюжет про
вовкулаку (перевтілення вовка на людину)
Висновок. Ми прийшли до висновку, що
вовк – істота двоєдина. З одного боку. він тісно пов'язаний із сонячними
божествами, мудрий і вірний супутник, могутній віщун. З другого – хижий демон,
чужий звір із світу мертвих.
Повідомлення «зоологів».
- В
енциклопедії «Все про тварин» написано: «Вовки – це найбільші дикі собаки,
хутро у них грубе, сірого або рудуватого кольору. Під час переслідування
здобичі ці природжені мисливці збираються у зграї. Деякі люди дуже бояться
вовків, їх страшного пронизливого виття і гострих зубів. Вони вірять у те, що
вовки нападають на людей, хоча насправді це трапляється дуже рідко».
- Вовк ( Canis Lupus)- розумний, витривалий,
обережний, нахабний і спритний звір.
- За одне нічне
полювання вовк може подолати понад 100 км .
- Досвідчений
звір змалку відрізняє мисливця від не мисливця. У лісовій хащі рухається тихо,
наче тінь. Добре бачить у сутінках.
- Живуть вовки
– 15 – 17 років.
- Зуби у вовка
гострі.
- Вовк біжить
із швидкістю 55-80км. / год.
- Задні лапи
вовка особливо міцні. На них він підстрибує «свічкою» у розвідку.
- Узимку звірі
гуртуються в зграї. Зграю веде старий вовк проти вітру.
- Копитного
звіра вовки гонять повільно зграєю, поки не загонять.
- Вовки
надзвичайно витривалі: вони легко переносять тижневе голодування. Але після вдалого полювання вовк
може з’їсти півтора пуда м’яса.
- У пари вовки
об’єднуються надовго, на все життя або до загибелі одного з партнерів.
- Ставлення
вовків до малечі заслуговує на повагу. Якщо гинуть вовки, то інші вовки
підбирають вовченят, годують і вчать жити.
- Вовки між
собою б’ються рідко: за територією, подругу. У битві не намагаються нанести
смертельного удару.
- У вовків є
свої дивацтва: вони бояться червоних прапорців і не оглядаються, коли женуться
собаки.
-
Виття вовків -
налагоджений ансамбль. Їх голоси ніколи не звучать в унісон (один голос). Учені
до кінця не з’ясували,що означає виття – заклик до полювання, голод чи плач
самотності.
- Ігор
Акімушкін, відомий російський журналіст, пише:»вовки вміють посміхатись», а
просмішка – ознака багатства емоцій і розуму.
Учитель . Діти, я вражена вашою роботою.
Особливо мені цікаво було почути виступи «зоологів», «дослідників».
Який же він, вовк?
У слов’ян – це символ зла, жадібності, жорстокості. Але у казці
«Іван – царевичі сірий вовк» ця тварина є чарівним помічником. Герої Кіплінга
Мауглі жив у вовчій зграї. А засновникам Риму Рему і Ромулу, життя врятувала
саме вовчиця.
Учитель: отже, ми прийшли до висновку, що вовк –
істота двоєдина: з одного боку він хижий демон, жорстокий і безжальний, з
іншого – мудрий і вірний супутник..
IV. Актуалізація опорних знань.
1. Гра «Чи
уважний ти читач?» (Дві команди формуються за рядами).
1.Де
відбуваються події оповідання? (в Курумпо).
Хто є головним героєм оповідання?
(Лобо).
Що вам відомо про Лобо? (Це був
великий вовк, ватажок зграї, дуже розумний і хитрий, невловимий для мисливців).
Чому люди вважали Лобо наймудрішим в
зграї вовків? (Він відчував всі пастки і вмів їх обходити).
Як звали подругу Лобо? (Бланка).
Що означає це слово? (Біла).
Що ви можете сказати про Бланку? (Це
була красива вовчиця, горда й сильна).
Як Лобо ставився до неї? (Кохав).
Скільки вовків було у зграї Лобо? (П’ять).
Яку данину збирала вовча зграя зі
скатарів? (Одна корова щодня).
До чого ніколи не торкався Лобо? (До
падалі).
Підраховуються бали та визначаються переможці.
Учитель: що ми можемо сказати про Лобо на основі
прочитаного?
2 Гранування
біля дошки .
Лобо: володар Курумпо, свавільний, вожак зграї,
гігант, розумний,нескорений свавілець, хитрий. Вірний подрузі, жорстокий,
зухвалий,)
V. Освоєння теми уроку.
Учитель. Зараз нам належить з’ясувати, чому такий
невловимий хитрий звір потрапив у руки мисливця.
Проаналізуємо
фінал оповідання. Бесіда з елементами виразного читання.
Який
новий план визрів у мисливця? (Мисливець зрозумів, що Лобо неможливо піймати в
капкан, бо він їх викривав, тому вирішив скористатися його вразливим місцем –
вовчицею Бланкою.)
Чи
можна закоханість вважати слабкістю? (так, бо той, хто кохає, стає
беззахисним).
Чи
можуть кохати звірі? Як називається такий прийом в літературі? (Уособлення або
персоніфікація).
Як ми можемо оцінити вчинок мисливця,
який вирішив скористатися слабкістю Лобо? ( З одного боку - це злочин і гріх, але Лобо першим оголосив
війну скотарям і мисливцеві, а на війні дозволені всі засоби).
Фізкультхвилинка.
Ø Що згубило Бланку?
(допитливість, необережність, молодість).
Ø Чи була вона гідною подругою
Лобо? Чому? (Вона була гарною і сміливою, не збиралась покірно здаватися
людям).
Ø Чому вона завила, завбачивши
людей? (Вона зрозуміла, що приречена, що смерть неминуча і сподівалася на
підтримку Лобо).
На екрані останні хвилини життя Бланки (перегляд фрагменту
документального фільму).
Ø Чому так жорстоко було вбито
Бланку? Адже письменник любить природу, а вовки для нього – особливі звірі.
(Щоб викликати у нас співчуття до вовчиці).
Ø Чим стала смерть Бланки для
Лобо? (Це був перший, але смертельний удар. Зачитати від слів «Старий ватажок блукав»…. до слів «глибокий сум»
Ø Чи змінився внутрішній стан
Лобо і як саме? (він втратив рівновагу і впевненість, лють змінилася відчаєм і
сумом).
Ø А що відбувається у душі
оповідача? (несподівано у душі оповідача прокидається гостре почуття жалю до
Лобо. Зачитати від слів: «Лише проти ночі…
до слів…. була скривавлена»
Ø Чому Лобо гасав навколо
ранчо, втративши страх? (він шукав Бланку, не бажав вірити у її загибель).
Ø Чи можна назвати останній
двобій людини і звіра чесним? Чому? (Мисливець розмістив всі капкани і наслідив
біля кожного з них лапою Бланки, щоб обдурити Лобо).
Ø На чиєму боці наша симпатія?
Кому співчуваємо? (Лобо).
Ø Як повів себе прикутий до капканів
Лобо, коли зустрівся з мисливцем віч – на віч? (Зачитати від слів Безталанний герой…. до слів безсмертний проти них»)
Ø Що означає його останній
клич? Чому завив? (Він сподівався на допомогу зграї, але даремно і відтоді
замовк назавжди).
Ø Як Лобо поводить себе в
неволі? (зачитати від слів ….. він
перестав нас помічати до слів …. Його
грізній зграї». Він втратив все і його власне життя вже не цікавило.
Вчитель виразно читає кінець
оповідання.
Ø Що ж втратив Лобо?
Увага
на слайд. (він втратив силу, волю і подругу, отже отримав потрійний удар).
Ø Чому гине Лобо? (Він гине від
горя і туги).
Ø Чи відчуває мисливець радість
від такої перемоги? Чому? (Оповідач жаліє звіра, хоч той і завдав багато шкоди.
Він поважає його як сильного супротивника).
VI. Підсумок
уроку.
Вчитель: Отже непереможний Лобо був
подоланий. Але загибель цього гігантського вовка – справжня трагедія. Зрада
друзів, туга за загиблою коханою, презирство до переможців, гідна смерть
викликають у нас співчуття. Зовсім не хочеться захоплюватися сміливістю і
розумом мисливця. То чого навчає нас цей твір? Що хотів сказати наш письменник?
(Твір учить по-іншому подивитися на тварин,
і сприйняти їх як «менших братів» людини, дітей однієї матері-природи.
Письменник навчає нас бути у цьому світі Людиною, а значить, відповідати за все
живе в ньому.
Як Ви розумієте епіграф
уроку? (Людина - частка природи і живе
за тими ж законами, що природа.)
VII. Домашнє завдання
Написати вдома твір – мініатюру «Лобо: переможець чи
переможений?»
-Скласти простий план до оповідання «Лобо».
- Знайти загадки, приказки та
прислів’я про вовка.
Тема.
Індійська народна казка «Фарбований Шакал». Викриття в образах
тварин негативних людських якостей. Філософський зміст казки.
Мета: дати початкові відомості про
«Панчатантру» - збірку індійських казок про тварин,
розкрити поняття «мандрівний сюжет» на основі порівняння індійської казки
«Фарбований Шакал» та української І.Франка «Фарбований Лис»; розвивати навички
компаративного аналізу; виховувати неприйняття хвалькуватості та облудності.
Обладнання: портрет І.Франка,
текст казки «Фарбований Лис»
Говорячи ніби про звірів, вона
одною бровою підморгує на людей… Іван Франко
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань
- Який твір називається казкою?
- Чим різняться народна та літературна казка?
- Які є види казок? Наведіть приклади
- Які казки вважаються найдавнішими?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
учнів
Казки про тварин вважаються
найдавнішими, бо раніше людина жила серед природи, її оточували дикі звірі. Їх
боялися, на них полювали, їх приручали. Тварин навіть обожнювали, складали про
них легенди, казки, будували храми. Чимало казок складено різними народами про
лисицю.
То ж почнемо. (Учитель читає початок
казки І.Франка «Фарбований Лис»)
- Чи впізнали ви цю казку?
- Що станеться далі з Лисом Микитою? (Коротка
відповідь учнів по змісту казки)
ІІІ. Оголошення теми й мети уроку
ІV. Виразне читання індійської казки
«Фарбований Шакал»
1. Бесіда
- Визначте головні риси вдачі Шакала.
- Якими лісовими мешканцями оточив себе
«новоспечений цар»? Про що це свідчить?
- Чим подібні казки І.Франка «Фарбований
Лис» та »Фарбований Шакал»?
( Лис і Шакал живуть у лісі;
утікаючи від собак, потрапляють до діжки з фарбою одного кольору; обдурюють
звірів; добиваються влади; утискають слабших; покарані за обман.)
-Герой казки позитивний чи негативний? Чи
заслуговує він на співчуття? Свою думку обґрунтуйте.
-Кого і за що засуджують ці казки?
(Засуджують підступних, зрадливих,
ледачих; читаючи про звірів, уявляємо людей з їхніми гарними або поганими
рисами характеру.)
2. Робота з епіграфом
Запис у зошити
Алегорія – художній прийом, коли …
3. Слово учителя
Звертаючись до юних читачів, І.Франко писав:»…Діточки
любі, не тим цікава байка, що говорить неправду, а тим, що під лушпиною тої
неправди криє велику правду… Адже се не про бідних Вовків та Ослів мова, а про
нас самих з нашою глупотою, лінивством…»
А як так сталося, що казка українська та
індійська дуже схожі між собою?
(Розповідь учителя про «мандрівні
сюжети»)
Мандрівні сюжети – це спільні, однакові
історії, які зустрічаються у фольклорі різних народів.
«Фарбований Шакал» - казка, що входить
до давньоіндійської збірки казок «Панчатантра» (панча-п’ять, тантр – книга).
Всі казки цієї збірки об’єднані спільною метою – навчити людину бути мудрою.
V. Закріплення вивченого
- Що об’єднує українського Лиса Микиту
та індійського шакала Чандараву?
- У яких ще казках ви читали про
хитрого, винахідливого Лиса чи Лисичку?
- Які сюжети ми називаємо «мандрівними»?
VІ. Домашнє завдання
1. Прочитати розділ з «Роману про
Ренара» - «Як Крук украв у бабусі сир і як Ренар добув його від Крука»
2. Підготовити ілюстрацію до однієї
казки.